Про свої враження від поїздки до Америки оповідає митрофорний протоієрей Роман Будзинський, духівник Фонду пам’яті Блаженнішого Митрополита Мефодія.

Ми звикли до словосполучення «паломництво до Святої Землі». А «паломництво до Америки» звучить для нас незвично, ніби революційно. Але ж в Америці є наш Український Єрусалим поза Україною — South Bound Brook. Мені пощастило молитися біля гробниці Святішого Патріарха Мстислава. Це справило на мене абсолютно унікальне враження. Патріарх Мстислав — ключова, центральна постать української церковної історії ХХ століття. Спочилий Патріарх був людиною буремної долі і виразних емоцій. Але який спокій випромінює його гробниця, і з яким дивним почуттям молишся біля неї.

Господь наділив наш народ багатьма духовними чеснотами. Але є у нас і наші національні, колективні недоліки. Ми — народ індивідуалістів. Там, де живуть українці, завжди є конкуренція, завжди два кандидати на символічну посаду «гетьмана». Можна дивуватися — чому Святіший Патріарх похований в Савт-Баунд-Бруці? Але, насправді, це логічно. Там, на американській землі, Святіший Мстислав впродовж десятиліть будував Українську Церкву, дбав про її єдність і канонічний статус, про її тісніші зв’язки з Константинополем та іншими помісними Церквами. А Україна?.. Ми легко вимовляємо улесливі слова, коли наші ієрархи при силі і живі. І дуже швидко забуваємо про їх спадщину, коли вони нас залишають, переходячи до життя вічного.

Святіший Патріарх Володимир. Святіший Патріарх Димитрій. Блаженніший Митрополит Мефодій. Це — унікальні постаті в українській історії. Це люди, які творили історію незалежного Українського православ’я. І що?.. Чи багато хто згадує про них після того, як ці велетні духу відійшли від цього життя?

Читати далі…

Книга Блаженнішого Митрополита Мефодія "Один народ, одна мова, одна церква"