Духовні роздуми єпископа Авраамія про календар, війну і християнську відповідальність.

Як українське православ’я свідчить правду у час агресії

Відзначаючи Різдво Христове за новоюліанським календарем, Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра засвідчує не лише календарний вибір, а насамперед глибоку духовну позицію — єдність із повнотою Світового Православ’я. Це єднання з Помісними Православними Церквами, які разом прославляють народження Спасителя за новим стилем, промовляє про належність українського православ’я до вільної, соборної і відповідальної християнської родини.

НАШ ТЕЛЕГРАМ

У своїх роздумах єпископ Авраамій наголошує: календар — це не формальність і не політичний жест, а знак духовної ідентичності. Це свідоме свідчення того, з ким ми молимося, кому довіряємо і які цінності поділяємо. Українська Церква обирає шлях єдності з тими, хто визнає свободу, гідність і відповідальність як євангельські принципи, а не прикриття для насильства.

Проте радість великого свята знову намагається затьмарити агресія північного сусіда, який не визнає ані святості, ані людського життя. Символічно, що чергові удари були завдані саме в день пам’яті святого апостола і першомученика Стефана — свідка істини, який віддав життя не за ідеологію, а за Христа. Як зауважує владика Авраамій, це болісне співпадіння ще раз відкриває справжню природу зла, яке боїться світла правди і тому відповідає на нього люттю.

Під маскою «православності» агресор знову вилив ненависть на мирні міста, принісши смерть, біль і руйнування. Таке фарисейство, прикрите релігійною риторикою, стає німим, але страшним докором самій ідеї віри, спотвореній до невпізнаваності. Сьогодні над Україною знову звучать слова Євангелія: «Голос чути в Рамі, плач і ридання та голосіння велике…» — і цей плач українських матерів є живим свідченням того, що зло не може бути освячене жодним ім’ям.

Та попри біль і втрати, Різдво не втрачає свого сенсу. Навпаки — воно звучить ще гучніше як виклик темряві. «Світло у темряві світить, і темрява не обгорнула Його», — нагадує єпископ Авраамій, звертаючи увагу на те, що сила християнської віри полягає не в уникненні страждання, а в здатності не дати йому знищити правду.

Наша молитва у ці дні — за душі невинно вбитих, за Захисників і Захисниць України, за тих, хто тримає небо і землю. Це молитва не про помсту, а про перемогу правди, яка неминуче подолає зло. Бо там, де Христос народжується в серці народу, жодна темрява не має останнього слова.

ДЖЕРЕЛО