Сьогодні, 14 жовтня, православна спільнота вшановує пам’ять преподобного Миколи Святоші, князя Луцького, чий життєвий шлях став прикладом віри, смирення та служіння Богу та людям.

Життя святого Миколи, його труди у Києво-Печерській лаврі та приклад милосердя для сучасників

Сьогодні, 14 жовтня, православна спільнота вшановує пам’ять преподобного Миколи Святоші, князя Луцького, чий життєвий шлях став яскравим прикладом віри, смирення і служіння Богу та людям.

НАШ ТЕЛЕГРАМ

Народившись у князівській родині, Микола вже з юності проявляв благочестя, яке врешті-решт привело його до Києво-Печерської лаври. Відмовившись від світського життя, він прийняв постриг під іменем Миколай, присвятивши себе молитві та служінню. Його невтомні труди в монастирі, зокрема, в організації бібліотеки та лікарні, стали основою для зростання духовності серед братії.

Преподобний Микола також відзначався своєю здатністю зцілювати хворих. Його чудесні справи свідчать про силу молитви та віри. Одного разу, коли лікар, який піклувався про святого, сам захворів, Микола через молитву зцілив його. Це стало початком нового духовного шляху для лікаря, що підтверджує величезний вплив, який Микола мав на оточуючих.

Мощі преподобного спочивають у Ближніх печерах Київської лаври, де віруючі приходять за благословенням та зціленням. Сьогодні, в день його пам’яті, ми маємо можливість взяти приклад з його життя, дбаючи про інших, проявляючи милосердя та доброту в повсякденному житті.

Давайте об’єднаємося в молитві, просячи про заступництво преподобного Миколи: «О святителю Миколо, помилуй нас, і допоможи нам у всіх наших потребах!» Його приклад закликає нас до служіння та любові до ближніх, що є важливими аспектами нашої віри.

Молитва до Миколи Святоші

О, предивний угоднику Христовий і неустанний молитвеннику наш, преподобний княже Миколо, ти славу світу цього і його тлінні скарби за ніщо вважав і, покинувши почесті княжого життя, всього себе доручив Христу. Як вірний раб пішов за Царем і Господом, не обертаючись назад, і, прославившись подвигами і чудесами в обителі Києво-Печерській, засяяв, як світлосяйна зірка на духовному небі землі Волинської та всієї України. То ж нині, біля Престолу Всевишнього, разом з преподобними Антонієм і Феодосієм, і всіма преподобними Печерськими перебуваючи, молися за нас, які урочисто творимо пам’ять твою, щоб і нам, за твоїми молитвами, стати синами й доньками Світла, і, разом із ангелами, прославляти пречисте і величне Ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа на віки віків. Амінь.

Фонд пам’яті Блаженнішого Митрополита Мефодія