Історія братів із Солуні, які відкрили слов’янам дорогу до Бога і книжної мудрості.
Переможці в диспутах, творці слов’янського письма і перекладачі Святого Письма
Святі рівноапостольні першовчителі і просвітителі слов’янські, брати Кирило і Мефодій походили зі знатної і благочестивої сім’ї, що жила в грецькому місті Солуні. Святий Мефодій був старшим із семи братів, святий Костянтин (Кирило – його чернече ім’я) – наймолодшим.
Святий Мефодій спочатку перебував на військовій службі та був правителем одного зі слов’янських князівств під владою Візантії, ймовірно Болгарського, що дало йому змогу вивчити слов’янську мову. Після близько десяти років служби він прийняв чернецтво на горі Олімп.
Святий Костянтин з дитинства мав виняткові здібності. Навчався разом із малолітнім імператором Михайлом у Константинополі, зокрема у патріарха Фотія. Він досконало осягнув науки свого часу, вивчив багато мов, особливо захоплювався творіннями святителя Григорія Богослова, за що дістав прізвисько Філософ. Ставши ієреєм, був хранителем патріаршої бібліотеки при храмі Святої Софії. Згодом залишив столицю і таємно вступив до монастиря, але був повернутий і призначений викладачем філософії у Вищій школі Константинополя.
Його мудрість і сила віри були настільки великі, що він переміг в дебатах іконоборців та мусульман. Після цього він приєднався до брата на горі Олімп. Згодом обох братів імператор направив до хозарів із євангельською місією. Під час підготовки в Корсуні вони знайшли мощі святого Климента, папи римського, і книги, написані «русскими буквами». Костянтин почав вивчати цю мову. У хозарів брати перемогли в релігійних диспутах і, взявши мощі святого Климента, повернулися до Константинополя.
Згодом за проханням моравського князя Ростислава імператор доручив святим братам місію в Моравії. Брати створили слов’янську абетку та переклали богослужбові книги: Євангеліє, Апостол, Псалтир та інші. У Моравії вони почали проводити служби слов’янською мовою, що викликало супротив німецького духовенства, яке визнавало лише три священні мови – єврейську, грецьку та латинську.
Для вирішення суперечки святі брати вирушили до Риму, взявши мощі святого Климента. Папа Адріан ІІ зустрів їх із пошаною і схвалив слов’янське богослужіння. У Римі святий Костянтин занедужав, прийняв чернечу схиму з іменем Кирило і незабаром відійшов до Господа (14 лютого 869 року). Він заповів братові продовжити місію серед слов’ян.
Папа висвятив Мефодія архієпископом Моравії і Паннонії. Там він продовжив просвітницьку працю, хрестив князя Боривоя і його дружину Людмилу. Через протидію німецьких єпископів його ув’язнили на два з половиною роки. Після звільнення Мефодій продовжив проповідь, переклав майже все Святе Письмо, та здійснив величезний внесок у розвиток слов’янської писемності й літургії. Помер 6 квітня 885 року, передавши учням місіонерське служіння, яке згодом охопило багато слов’янських народів.
Пам’ять святих рівноапостольних Кирила і Мефодія вшановується 11 травня у Світлу суботу.
МОЛИТВИ ДО СВЯТИХ РІВНОАПОСТОЛЬНИХ КИРИЛА І МЕФОДІЯ, НАСТАВНИКІВ СЛОВ’ЯНСЬКИХ
О прославлені мови слов’янської наставники і просвітителі, святі рівноапостольні Кириле і Мефодію! До вас, як діти до отця, світлом науки вашої освячені і писемністю вашою навчені віри Христової, сьогодні щиро і з любов’ю приходимо до вас і від серця молимося. Якщо завітів ваших, як діти нерозумні, не виконуємо і про догоду Богу, як ви вчили, не думаємо, і від одностайності та любові, що ви всім слов’янам як братам по вірі і плоті, добре заповіли, відпадемо, тоді, як колись у давнину , за життя вашого, невдячних і недостойних не відкинули, сьогодні молитвами грішних і недостойних дітей ваших не погребуйте, але, як маючи велику любов Господа моліть Його, нехай навчить і направить нас на шлях спасіння. Війни і сварки, серед єдиновірними братів припиніть, а тих що відділилися, у однодумність поверніть і всіх нас єдністю духу і любов’ю у Святій, Соборній і Апостольській Церкві з’єднайте.
Віримо ми, віримо правдиво, на що здатна молитва преподобного до милосердя Владики, коли і про грішних людей принесена буває. Не покиньте нас, винних і негідних дітей ваших, бо гріх зараз перемагає паству вашу, вами зібрану, бо вона ворожістю розділена і спокусами інославних ваблена, зменшилася, а вівці її розкидані, від вовків біду терплять. Тому надайте нам молитвами вашими про православ’я ревнощі, щоб ним запалені, отців заповіти добре зберігали, статути і звичаї церковні строго виконували, всякі неправдиві вчення відкинули і так, у житті боголюбиво на землі перебуваючи, життя райського на небесах гідними були, і там, разом з вами, Владику всіх, у Трійці Єдиного Бога прославимо на віки віків. АМІНЬ.
Фонд пам’яті Блаженнішого Митрополита Мефодія
Соц.медіа