У часи війни молитва до святих стає криком серця і виявом довіри до духовної родини, що нас підтримує.

Апостол Іоан Богослов і всі святі — як небесні союзники українського народу у боротьбі за життя

Чому ми звертаємося до святих, особливо коли болить?

«Джерелом благодаті є Сам Бог. Але зі Святого Письма можна побачити, що Бог завжди діє в цьому світі через Ангелів або людей. І коли ми молимося один за одного, і коли за нас молитовно заступається святий, то милість Божа діє через нас і завершує те, що Він Своєю волею постановляє. Ось чому ми віримо і сповідуємо, що Бог – «Дивний у святих Своїх», а їх ми величаємо, прославляємо і намагаємося наслідувати їхній приклад у своєму житті». – Блаженніший Митрополит Володимир Сабодан.

НАШ ТЕЛЕГРАМ

У дні, коли повітря пронизане тривогою, а земля щодня приймає у себе нові сліди війни, українці знову і знову звертаються до неба. До Бога. До святих. Бо інтуїтивно відчувають: на війні немає випадковостей, а отже — й молитва не є формальністю. Вона — останній бастіон надії.

Чому саме святі? Хіба не достатньо звернутися до Бога напряму?

Це питання, що звучить час від часу і серед воцерковлених християн. Та відповідь дає нам сама традиція Церкви: Бог є джерелом усякої благодаті, але часто діє у світі через тих, кого освятив. Святих. Бо Йому угодно, щоб і на небі, і на землі діяла любов — не абстрактна, а конкретна, через ближніх. А святі — це наші ближні, лише вже прославлені в Царстві Небесному.

Молитва до святого — це не обхід Бога. Це прохання до старшого брата чи сестри у Христі: «Помолися зі мною. Підтримай мене перед Престолом Божим. Стань моїм заступником».

І як же не просити в них допомоги сьогодні, коли навколо — суцільний Голгофський шлях?

Апостол любові серед вогню війни

Символічно, що ці думки приходять саме в день вшанування святого апостола і євангеліста Іоана Богослова. Того, кого Сам Христос назвав улюбленим учнем. Того, хто не втік від хреста, а стояв під ним. Того, хто знав силу любові — й передав її нам у кожному слові свого Євангелія.

Саме апостол Іоан став речником тієї правди, що не сила перемогу бере, а любов. І саме цю силу любові ми сьогодні просимо для себе, для наших захисників, для всієї країни, що виборює не просто мир, а майбутнє, де людину не вбивають за її мову, свободу чи гідність.

Його послання просте й вічне: «Хто не любить, той не пізнав Бога, бо Бог є любов» (1 Ів. 4:8). І в цьому світлі молитва до святого — це не магічний обряд, а акт довіри. Ми віримо, що апостол Іоан не перестав бути нашим братом лише тому, що переступив поріг вічності. Навпаки — тепер він ще ближче до Божого серця.

Війна як випробування і шанс

Сьогодні молитва до святих для мільйонів українців стала щоденною практикою. Не тому, що ми забули про Бога, а тому що ми Його шукаємо. І розуміємо, що всі ми — частина Його великої родини. Родини, де є місце і для мученика, і для простого воїна, і для святого, і для матері, котра плаче.

Звертаючись до святих, ми не втрачаємо, а збагачуємо свою молитву. Вона стає ширшою, об’ємнішою, глибшою. Це — не заміна стосунків з Богом, а прояв довіри до Його народу.

І тому — молімося. До апостола Іоана Богослова. До мучеників, до преподобних, до новомучеників української землі.

Бо там, де зневіра стирає з лиця надію — молитва знову творить обличчя нації. І серед молитви — голос святих завжди поруч. Вони з нами. Бо вони — з Богом.

Молитва до апостола Іоана Богослова

О великий апостоле, євангелісте громоголосий, Богослове довершений. Ти бачив таємні одкровення, що чекає людство, непорочний і возлюблений наперснику Ісуса Христа! Прийми нас, грішних, під своє заступництво. Випроси у Всемилостивого Людинолюбивого Христа, Бога нашого, милості, Який перед твоїми очима Кров Свою пролив за нас.

Нехай помилує нас і простить наші гріхи по милості Своїй, і дарує нам здоров’я духовне і тілесне, всяке благодіяння та достаток. Настав нас отримати все це на славу Його, Творця, Спасителя і Бога нашого. А по кончині дочасного життя нашого нехай позбавить нас від немилостивих мучителів на митарствах, і щоб ввійти нам в Небесний Єрусалим, якого славу ти бачив в Одкровенні.

О, великий Іоане! Збережи всі міста християнські, храм цей, тих, хто служить і молиться в ньому, від голоду, згубної смерті, вогню і меча, навали іноземної і міжусобних війн. Порятуй нас від всякої біди і напасті та молитвами твоїми відведи від нас праведний гнів Божий, і випроси для нас Його милосердя.

О великий Боже, Альфо і Омего, джерело і осново нашої віри! На моління уповаємо Іоана святого, через якого Ти нам відкрив Себе, незбагненного Бога, в невимовному Об’явленні. Прийми його прохання за нас і даруй нам милосердя в просьбах наших на славу Твою. Понад усе допоможи нам стати духовно вдосконаленими, щоб увійти в Обителі Твої.

О Небесний Отче, Творцю всього небесного і земного, Всесильний Царю! Торкнись перстом Твоїм сердець наших, щоб перетворити їх з кам’яних на плотські, щоб цими новими і очищеними серцями ми удостоїлись бачити Славу Твою та розрізняти добро і зло.

Духом Премудрості очисти наш розум і нашу душу, щоб Премудрість Твоя вчила нас Заповідям Твоїм і тому, що угодне Тобі. Щоб ми жили не по плоті, а по Духу, і сподобились з Іоаном прославляти ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, повсякчас і на віки віків. Амінь.

Авторська колонка В’ячеслава Ковтуна

Фонд пам’яті Блаженнішого Митрополита Мефодія