Історія давнього образу Божої Матері, його викрадення, повернення молитви та сучасне життя Кременецького монастиря.

Святиня, що пережила гоніння, втрати і відродження, залишається джерелом надії для віруючих

У духовній історії України особливе місце посідає чудотворний образ Божої Матері «Скорботна» Кременецька — святиня, що протягом століть залишається джерелом молитви, розради та надії для віруючих. Його походження оповите тишею давнини: документальних свідчень про час і обставини появи ікони в обителі не збереглося. Проте вже наприкінці ХІХ століття один із храмів монастиря був освячений на честь «Скорботної Богородиці», що свідчить про давнє шанування образу.

Підтримати молитву

У період богоборчих гонінь і закриття монастиря святиню перенесли до Почаївської лаври, де вона перебувала в храмі Похвали Божої Матері. Після відродження Кременецької обителі 26 серпня 1990 року чудотворний образ урочисто повернули хресним ходом до Богоявленського монастиря. Здавалося, що історія святині входить у мирний і благословенний період.

Однак у ніч на 6 червня 2001 року сталося святотатство — невідомі викрали саму ікону, залишивши недоторканим коштовний кіот. Для сестер монастиря це стало тяжким духовним ударом. Водночас у обителі зберігався інший шанований список образу, який поставили на місце викраденої святині. Саме перед ним і нині лунають молитви, а віруючі свідчать про випадки духовної допомоги та зцілення.

Історія самого Богоявленського монастиря сягає XVII століття. Заснований за благословення святителя Петра Могили, він пережив періоди розквіту, втрати, закриття та відродження. У різні часи тут діяла духовна семінарія, містилася архієрейська резиденція, а згодом обитель стала жіночою. Радянська влада зруйнувала монастирське життя, але наприкінці ХХ століття святиня була відроджена.

Сьогодні Кременецький Богоявленський жіночий монастир знову живе молитвою. Попри сучасні труднощі, сестри продовжують богослужіння, свідчачи про незнищенність віри. Для багатьох паломників саме чудотворний образ Божої Матері «Скорботна» залишається знаком того, що навіть у часи втрат Господь не залишає Свій народ.

МОЛИТВА ДО БОГОРОДИЦІ В ЧАС СМУТКУ ПЕРЕД ЇЇ КРЕМЕНЕЦЬКОЮ ІКОНОЮ

О, Свята Владичице Богородице, Благословенна Мати Христа Бога Спасителя нашого, всім скорботним радосте, хворим відвідання, немічним помічнице, вдовам та сиротам покрово, засмучених матерів надійна утіхо, хворих дітей укріплення, всім безпомічним завжди швидка допомого та надійна охороно!
Тобі, Милосердна, дано від Всевишнього благодать, щоб за всіх заступатися, визволяти від журби й небезпеки. Ти й сама перенесла біль нестерпний і надмірну скорботу, споглядаючи на добровільне страждання улюбленого Сина Твого, бачачи Його Розіп’ятим на Хресті. Тоді меч, провіщений Симеоном, розсік серце Твоє.
О, любляча Матінко, прислухайся до моління нашого, потіш нас зажурених, надійна Подателько радості. Стоячи біля престолу Пресвятої Тройці, праворуч Сина Твого, Христа Бога нашого, можеш, якщо бажатимеш, випросити для нас добра необхідного і корисного.
Тому, з вірою сердечною і любов’ю душевною, припадаємо до Тебе, Царице й Володарко, і благаємо: прийди, відвідай, почуй і побач, прихили вухо Твоє, зглянься на наше моління, визволи нас від біди та скорботи (від навали ворогів-чужинців, від пошесті згубної, від хвороби смертоносної). Ти прохання засмучених вірних вислуховуєш, радістю їх наповняєш, мир і утіху їх душам даруєш.
Знаючи наше лихо й печаль, яви милосердя Твоє, пошли розраду раненому горем нашому серцю, вияви велич ласки Твоєї. Подай нам сльози розчулення для очищення гріхів наших, щоб стримав Бог гнів Свій. Нехай ми зі щирим серцем, очищеною совістю, безсумнівною надією припадемо до захисту Твого і піклування.
Прийми, Лагідна наша Владичице Богородице, посилене до Тебе моління, не позбав нас грішних доброти Твоєї, звільни від журби і хвороби, захисти від нападу ворожого та від наклепу людського, від заздрості і підлості. Будь помічницею невідступною по всі дні життя нашого, щоб під Твоїм Материнським покровом ми завжди перебували неушкодженими, заступництвом і молитвами Твоїми охоронені.
Синові Твоєму і Богу Спасителю нашому належить всяка слава, честь і поклоніння, із Безпочатковим Його Отцем і Пресвятим Духом, нині і повсякчас і на віки віків. Амінь.

Фонд пам’яті Блаженнішого Митрополита Мефодія