Текст Звернення підготовано за участю та під керівництвом
Блаженнішого МЕФОДІЯ
Митрополита Київського і всієї України
Предстоятеля Української Автокефальної Православної Церкви

Однією з головних проблем, що стоять сьогодні перед сучасною Україною, є подолання антагонізму між Сходом та Заходом, пошук спільних культурних та релігійних символів, які би могли об’єднати розділену за конфесійною, мовною та культурною ознаками націю. Україна потребує єдності, потребує ідей та цінностей, які б однаково схвально сприймалися серед цілого українського народу, об’єднували Схід та Захід та сприяли консолідації Українського Православ’я.

Як засвідчило життя, історичні та культурні символи доби Козаччини, які широко пропагувалися в нашій країні протягом останніх років, не змогли об’єднати розділену Церкву та націю. Українська ідентичність XVII століття формувалася у складній ситуації протистояння впливам, що надходили з Польщі та Росії, в умовах взаємовиключного вибору між західним та східним векторами розвитку нації. Саме тому трагічний досвід України XVII століття виявився для сучасного українського суспільства надто складним та суперечливим. Втім, в українській церковній та культурній традиції присутня ідея, потенціал якої міг би дійсно сьогодні об’єднати розділену країну та Церкву. Це київська ідея або ідея та цінності вічного Києва, з якими впродовж століть пов’язане історичне самоусвідомлення та самоідентифікація українського народу, який є прямим історичним нащадком Київської Руси.

Ким ми є перед лицем Бога та вічності та в чому полягає наше історичне покликання? Століттями на ці ключові для формування національної ідентичності питання мислителі та історіософи Київської Руси та України відповідали, пов’язуючи долю та покликання нашого народу з долею та місією її давнього духовного та політичного центру – Києва. Започаткована святителем Іларіоном Київським та іншими київськими вченими мужами, окреслена в історіософських роздумах та формулах київських святителів і церковних діячів XVII століття, київська ідея стала визначальною для багатьох мислителів й істориків ХХ століття.

«Київ – новий Єрусалим», – цей відомий образ української культурної традиції, що змістовно пов’язаний з іншими символічними визначеннями Києва («Матір городів руських», «руський Сіон», «місто Премудрості Божої»), був і лишається не лише символічною історіософською формулою або ідеологемою. Київ як Новий Єрусалим – це ще і релігійний ідеал, що впродовж століть визначав духовні, культурні та суспільно-політичні пріоритети народу України.

Особливо актуальною є київська ідея сьогодні, коли церковна та суспільна свідомість шукає ідеї та символи, що сприяють об’єднанню. Київ – це символ історичного спадкоємства. Символ, що об’єднує сучасну Україну з давньою Київською Руссю та її культурною традицією, яка сприймається в якості «золотої доби» нашої культури та державності усіма українцями незалежно від того де вони живуть – на Заході чи на Сході України.

У цьому контексті варто відзначити, що осмислення київської ідеї – щоправда, з різних точок зору та з відмінними пріоритетами – відбувається сьогодні у різних церковних середовищах, зокрема, і в Українській Православній Церкві під омофором блаженнішого Митрополита Володимира. Київська ідея дійсно має потенціал стати одним із головних елементів нової української ідентичності. Але для того, аби це стало можливим, дуже важливим є те, щоби київська ідея осмислювалася в надпартійному та надюрисдикційному форматі, як ідея, що об’єднує, а не роз’єднує народ України. Подібно до слів апостола Павла: «А вишній Єрусалим вільний; він мати всім нам» (Гал 4, 26). І маємо всі підстави вважати, що саме ідея Київського Єрусалиму може стати, і вже стає такою, що об’єднує всіх нас.

Ми з радістю спостерігали, як восени минулого року ідею Київського Єрусалиму було відроджено і озвучено нашими співбратами з Української Православної Церкви. Зокрема в своїй вітальній промові, яка відкрила IX Міжнародні Успенські читання, блаженніший митрополит Володимир підкреслив, що уявленням про Київ як новий Єрусалим, вже майже дев’ятсот років, а древній Київ навіть було збудовано за єрусалимською градобудівною схемою. «Київ – це наше небо», – процитував Предстоятель УПЦ слова свого попередника митрополита Йова Борецького.

З не меншою радістю ми спостерігали й те, як ідея Київського Єрусалиму, яку було озвучено Предстоятелем УПЦ, було схвально прийнято та активно підтримано нашими співбратами з Київського Патріархату. Зокрема, головою інформаційного відділу УПЦ КП єпископом Євстратієм (Зорею), який вважає, що у Київському Єрусалимі відображено «ідею протиставлення духовного впливу впливові політичному. Рим – місто політичної величі, місто владне. Єрусалим – теж місто царське, але Царство це – не від світу, а з небес», а сам Київ «це місто, як точка тяжіння народу, місто-символ нації».

Київська ідея є одним з головних елементів церковної ідентичності Української Автокефальної Православної Церкви. Сподіваючись, що вона також суттєво вплинула на формування ідентичності інших церковних юрисдикцій в Україні, єпископат Української Автокефальної Православної Церкви звертається до ієрархів інших Православних Церков, українських істориків та культурологів з пропозицією спільно працювати над остаточним окресленням та популяризацією київської ідеї. Ми вважаємо, що київська ідея має стати темою багатьох круглих столів, науково-практичних конференцій, об’єктом спеціальних наукових досліджень, а також факультативно вивчатися в духовних та світських учбових закладах України в якості обов’язкового/ головного, або факультативного/спеціального курсу.

+МЕФОДІЙ

Митрополит Київський і всієї України, Предстоятель Українською Автокефальною Православною Церквою

+АНДРІЙ
Митрополит Галицький, керуючий Івано-Франківською Єпархією

+РОМАН
Митрополит Вінницький і Брацлавський

+ІОАН
Архиєпископ Уманський, Вікарій Київської Єпархії, Голова Богословсько-Канонічної Комісії УАПЦ

+МАКАРІЙ

Архиєпископ Львівський, керуючий Рівненською, Волинською та Таврійською Єпархіями

+ФЕОДОСІЙ
Архиєпископ Дорогобицький і Самбірський

+МИХАЇЛ
Єпископ Фастівський, вікарій Київської єпархії

+ВОЛОДИМИР
Єпископ Житомирський і Поліський

+АФАНАСІЙ
Єпископ Харківський і Полтавський

+ГЕРМАН
Єпископ Чернівецький і Хотинський

Книга Блаженнішого Митрополита Мефодія "Один народ, одна мова, одна церква"