30 січня Церква вшановує Василія Великого, Григорія Богослова та Іоана Золотоустого — учителів, які засвідчили, що істинна велич народжується в єдності.

Як три різні шляхи служіння стали одним свідченням віри

Свято Собору трьох Вселенських святителів — Василія Великого, Григорія Богослова та Іоана Золотоустого — займає особливе місце в церковному календарі. Воно було встановлене у XI столітті не лише як вшанування великих отців Церкви, а як духовна відповідь на спокусу поділу й суперечок усередині християнської спільноти.

НАШ ТЕЛЕГРАМ

У той час серед вірян і богословів точилися палкі дискусії: хто з трьох святителів є найвищим авторитетом і найвидатнішим учителем Церкви. Прихильники Василія Великого наголошували на його строгому аскетизмі, церковному устрої та соціальному служінні. Послідовники Григорія Богослова захоплювалися глибиною його богословської думки й вишуканістю слова. А шанувальники Іоана Золотоустого вбачали в ньому неперевершеного проповідника, який умів говорити до серця кожної людини.

Ці суперечки, здавалося б, виникали з любові до святих, але насправді несли загрозу розбрату. Саме тоді, за переданням Церкви, три святителі явилися у видінні єпископу Евхаїти Іоанну. Вони засвідчили свою духовну єдність і промовили слова, що й нині звучать надзвичайно актуально: «Ми рівні перед Богом і не бажаємо, щоб через нас виникали чвари».

На знак цього було встановлено спільне свято — Собор трьох святителів, який відзначається 30 січня. Воно стало нагадуванням, що справжня велич у Церкві полягає не в порівняннях і протиставленнях, а в служінні, любові та єдності у Христі.

Василій Великий, Григорій Богослов і Іоанн Золотоустий різнилися за характером, стилем і шляхом служіння, але були єдині в головному — у вірності Євангелію. Їхнє життя стало живим свідченням того, що істина не руйнує єдності, а, навпаки, утверджує її.

Сьогодні, у час суспільних випробувань, війни та духовних викликів, приклад трьох святителів закликає християн зберігати цілісність віри, відповідальність за слово і здатність єднатися навколо головного — Христа і любові до ближнього. Їхні молитви залишаються духовною опорою для Церкви й народу, що шукає миру, мудрості та спасіння.

Молитва до трьох святителів Василія Великого, Григорія Богослова та Іоанна Золотоустого

О, всеблаженні святителі – Василію Великий, Григорію Богослове та Йоане Золотоустий! Вислухайте нас, недосконалих і грішних, що молимось до Господа через ваше заступництво, і занесіть молитву нашу до милостивого і чоловіколюбного Бога, перед Яким ви стоїте сьогодні в радості святих і з хорами ангелів. Умоліть Його людинолюб’я, щоб Він не осудив, але пробачив нам беззаконня і провини наші, та нехай вчинить з нами згідно з благаннями нашими та по милості й доброті Своїй. Випросіть нам у Христа і Бога нашого мирне і спокійне життя, здоров’я душевне і тілесне, родючість землі і у всьому всякий достаток і добробут, і щоб не на зло нам обернулись добра, даровані від щедрого Бога, але на славу Його і на прославлення вашого заступництва.
Нехай – через це заступництво – Своєю всеблагістю і благодаттю Господь дасть нам богоугодно перейти шлях земного життя; визволить нас від повітряних митарств і Духом Своїм Святим наставить і провадить нас на дорогу, яка веде в оселі праведних, де безустанний голос тих, що торжествують, і безконечна насолода тих, що оглядають невимовну доброту Божого лиця. Свою Церкву святу від розколів і єресей збереже та, зрештою, її первісну вселенську єдність і цілісність відновить, вірних укріпить, заблудлих наверне і дарує всім те, що потрібне для спасіння і слави Божої; подає нам усім ваше архіпастирське і святе благословення, щоб, ним бережені, ми визволились від всякої біди і напасті. Вислухайте моління наше, святителі Христові, і моліть безустанно за нас всесильного Бога, що Його славлять і Йому поклоняються в трьох Особах, і Йому належить всяка слава, честь і влада на віки вічні. Амінь.

Фонд пам’яті Блаженнішого Митрополита Мефодія