Участь знеславленого клірика УАПЦ у меморіальних заходах у Монастириську коментує голова Фонду пам’яті Митрополита Мефодія Наталія Шевчук

Важко коментувати сумні події церковного життя. Особливо у переддень Прощенної неділі. Коли напередодні Великого Посту, ми маємо замислитися над своїми вчинками та перепросити у ближніх… Але така вже, мабуть, моя доля: критикувати церковних достойників і недостойників, не зважаючи на церковний календар та сан.

Здавалося би, можна лише вітати встановлення та освячення меморіальної дошки Блаженнішому Митрополиту Мефодію у місті Монастириську, де впродовж багатьох років жив майбутній  Предтоятель УАПЦ. Проте, як сказано у біблійній Книзі Екклезіаста, «мертві мухи псують і роблять смердючою запашну оливу мироварника» (гл.10, вірш 1). А саме так, на жаль, трапилося у Монастириську. Де освячення меморіальної дошки на честь Блаженнішого Митрополита Мефодію чомусь відбулося без присутності правлячого архієрея Тернопільської Єпархії єпископа Віктора (Бедя), але за участю одіозного архієпископа Мстислава (Гука). Того самого «отця Мстислава» якого завдяки телеканалу «1+1» знають мільйони українських телеглядачів. І чиє ім’я, на жаль, стало для багатьох українців синонімом «веселого попівства», тобто пияцтва та порушення чернечих обітниць.

Керівництво УАПЦ спочатку не йняло віри, що єпископ нашої Церкви міг дозволити собі такі брутальні вчинки. Але факти, особливо ті з них, що зафіксовані документально, ігнорувати неможливо. Тому після розгляду ганебної поведінки архієпископа Мстислава на Архієрейському Соборі УАПЦ від 6 грудня 2016 р. єпископатом нашої Церкви було прийнято єдине можливе рішення: звільнити дискредитованого архієрея від обов’язків керуючого Тернопільською та Хмельницькою єпархіями та вивести його зі складу єпископату УАПЦ.

Що робив на публічному меморіальному заході у Монастириську клірик, який знеславив ім’я нашої Церкви? Тим паче, що подія, про яку йдеться, мала місце саме на Тернопільщині — тобто на «місці злочину» єпископа-гультяя! Й хто дозволив йому публічно зневажати правлячого архієрея Тернопільської Єпархії та рішення Архієрейського Собору УАПЦ? Знаючи владику Мстислава, можна припустити, що рішення приймав він сам та ймовірно у стані алкогольного сп’яніння. Мовляв, прийшов час вийти з підпілля та «засвітитися» на публічному заході. Щоби таким чином почати своє тріумфальне повернення до УАПЦ.

«Полюбі меня такой, какая я єсть» — ніби хоче сказати УАПЦ владика Мстислав. Який, схоже, так і не зрозумів: найкоротший шлях, що веде до поновлення у служінні — це не шантаж або п’яні демарші, а усвідомлення власної провини.  Бо, як каже народна мудрість: як поїдеш в об’їзд, то будеш і на обід, а як навпростець, то увечері.

Голова Фонду пам’яті Блаженнішого Митрополита Мефодія,

вірна УАПЦ Наталія Шевчук