Червоногородський замок розташований на пагорбі посеред глибокої котловини ріки Джурин в урочищі Червоне поблизу села Нирків Заліщицького району Тернопільської області. Замок з розгалуженою системою підземних ходів збудовано на початку ХVIІ ст. Під час набігів турків він був суттєво зруйнований. У 1778 році руїни, що складалися з двох башт та елементів стін, купив польський князь Понінський і перебудував усе на палац, який під час Другої світової війни було зруйновано, залишилися лише частини стін і дві готичні вежі. До 2016 року комплекс будівель належав Тернопільській єпархії Української Автокефальної Православної Церкви, де діяв чоловічий монастир Святих Апостолів Петра і Павла, та відразу після смерті Предстоятеля УАПЦ — Митрополита Київського і всієї України Блаженнішого Мефодія (Кудрякова) — цю святиню було продано Митрополитом Макарієм (Малетичем) та Архієпископом Мстиславом (Гуком) у приватні руки за шахрайською схемою.

Журналісти ТРК «Україна» спробували розібратись у цій непростій масштабній афері, з’ясувати причини й наслідки, а також встановити дійових осіб оборудки вартістю мільйони доларів. Для цього ми попросили прокоментувати події довкола Червоногородського замку заявника кількох кримінальних проваджень — Наталію Михайлівну Шевчук, вірну ПЦУ, яка обіймала посаду першого помічника покійного Предстоятеля УАПЦ Митрополита Мефодія, а нині є головою Фонду його пам’яті. Наталія Михайлівна Шевчук — єдиний спікер, здатний дати оцінку подіям зсередини церкви та єдина в Україні жінка, яка мала статус помічника Предстоятеля.

Наталіє Михайлівно, давайте почнемо з кінця і спробуємо розібратись із ситуацією довкола втраченого майна Церкви. Новими обставинами є те, що порушено кілька кримінальних справ. Чому саме ви звертались до правоохоронних органів? Чому не звернулась потерпіла сторона?

— Спусковим механізмом до розпродажу та розкрадання майна Церкви послужила передчасна смерть у 2015 році Митрополита Мефодія, Предстоятеля УАПЦ. Місце Блаженнішого Мефодія (Кудрякова) посів Митрополит Львівський, Макарій (Малетич), який замінив ефективного главу церкви на фіктивного. За народною мудрістю, «риба гниє з голови», звідси і наслідки нищівної церковної політики та системних ганебних рішень, які поступово перетворювали нашу Церкву на маргінальну структуру.

Щодо Червоногородського замку, цю оборудку здійснено з благословення самого ж Предстоятеля — Митрополита Макарія (Малетича), а недолугим виконавцем став Архієпископ Мстислав (Гук). Біда Владик у тім, що вони не сподівались розголосу, це єдине, що їх бентежить і досі.

На ваше запитання, чому потерпіла сторона не звернулась до правоохоронних органів, відповідаю: тому що Тернопільською єпархією нині керує «заїжджий гастролер» Тарас Петранюк, відомий у церковних кругах як владика Тихон, призначений на Тернопільську кафедру тим самим «дбайливим» Предстоятелем УАПЦ Митрополитом Макарієм (Малетичем). Ознайомтеся з біографієюю Тараса Івановича Петранюка — і у вас не виникне жодних запитань щодо цього громадянина.

Я чув, що Церква продала, але жодної копійки до казни не надійшло. Чи було таке?

— Встановлено достеменно, що жодної копійки на рахунок Тернопільської єпархії УАПЦ за продаж Червоногородського замку зараховано не було. Отож ані майна у Церкви, ані коштів на рахунку, ще й нинішній керманич Тихон (Петранюк) відмовився від претензій повернути те, що у Церкви вкрали його співбрати-архієреї.

Я дозволю собі не погодитись з таким формуванням питання — «Церква продала»! Ми з вами маємо розуміти, що церквою, єпархією керують архієреї, як бачимо, окремі серед них зраджують присягу архієрея і добровільно стають ганьбою, порушуючи канони Церкви. Сьогодні керуючим Тернопільсько-Бучацькою єпархією є Архієпископ Тихон (Петранюк) — одіозна персона в нашому середовищі з надто сумнівною репутацією.

А хто його прийняв?

— Митрополит Макарій (Малетич) рекомендував цю скандальну кандидатуру на розгляд архієрейського собору, її затвердили, таким чином Тараса (Петранюка) було прийнято до УАПЦ, незабаром йому ще й ввірено потужну в УАПЦ Тернопільську кафедру. «Який батько — такий син», так кажуть люди в народі?

За що такі привілеї?

— Мабуть, за особливий кримінальний талант, можемо лише здогадуватись.

Про що ми власне говоримо? Якою була схема? Це церква чи комплекс споруд?

— Пам`ятку архітектури було передано Предстоятелю УАПЦ Митрополиту Київському і всієї України Мефодію (Кудрякову) ще за часів президентства Леоніда Даниловича Кучми. З 22 січня 2002 року на підставі свідоцтва про право власності Червоногородський замок належить Тернопільсько-Подільському єпархіальному управлінню Української Автокефальної Православної Церкви, він мав використовуватися для потреб чоловічого монастиря Святих Первоверховних Апостолів Петра і Павла УАПЦ Тернопільської єпархії, що в урочищі Червоне села Нирків Заліщицького району Тернопільської області.

Для того щоби вкрасти у Церкви пам’ятку архітектури місцевого значення (руїни палацу XVII–XIX століть), злочинці розробили спеціальну шахрайську схему за участі Тернопільської єпархії УАПЦ та ТОВ «ДЖУРИНФОРТЕЦЯ» і ТОВ «ДЖУРИНЕНЕРГО». Суть схеми напрочуд проста.

Тернопільська єпархія УАПЦ входить як засновник до складу ТОВ «ДЖУРИНФОРТЕЦЯ» та ТОВ «ДЖУРИНЕНЕРГО». Передає частинами комплекс Червоногородський замок у власність ТОВ як «негрошовий майновий вклад до Статутного капіталу Товариств об`єкти нерухомого майна». Звісно, реальна ціна об’єкта у цій схемі максимально занижується (замість десятків мільйонів гривень вона оцінюється в еквіваленті $15 тис.: 382 578 грн, в оцінці гідроспоруди зазначено 90 964 грн).

Тернопільська єпархія УАПЦ виходить зі складу товариств, залишаючи комплекс Червоногородський замок у власності нових власників (які, своєю чергою, як можна припустити, повинні були перерахувати Тернопільській єпархії УАПЦ хоча б згадану вище символічну суму в еквіваленті $15 тис за об’єкти, які коштують десятки мільйонів гривень.

Головну роль в афері з боку УАПЦ зіграв скандально відомий Ростислав Володимирович Гук, колишній архієпископ Тернопільський і Подільський Мстислав: за ініціативи архієпископа Мстислава подано прохання на ім`я Предстоятеля УАПЦ Блаженнішого Митрополита Макарія (Малетича) про входження релігійної організації «Тернопільська єпархія УАПЦ» до ТОВ «ДЖУРИНФОРТЕЦЯ» з подальшою передачею комплексу Червоногородський замок у власність згаданого Товариства; за підписом Мстислава як правлячого архієрея Тернопільської єпархії УАПЦ релігійна організація «Тернопільська єпархія УАПЦ» виступає як один із засновників ТОВ «ДЖУРИНФОРТЕЦЯ» і «ДЖУРИНЕНЕРГО»; архієпископ Мстислав погодив введення в Статутний фонд ТОВ «ДЖУРИНФОРТЕЦЯ» та «ДЖУРИНЕНЕРГО» як негрошовий майновий капітал руїни палацу (комплекс Червоногородський замок); далі архієпископ Мстислав виходить як керівник релігійної організації «Тернопільська єпархія УАПЦ» з ТОВ «ДЖУРИНФОРТЕЦЯ» та «ДЖУРИНЕНЕРГО», залишаючи у Статутному капіталі Товариства комплекс Червоногородський замок. У підсумку БУЛО ВАШЕ — СТАЛО НАШЕ!

Як узагалі можливо, щоб церква перестала володіти пам’яткою?

— Змова ієрархів зі скупниками краденого за сприяння місцевої та обласної влади дозволила втілити в життя кримінальну схему. Ви влучно зауважили: як пам’ятка місцевого значення (рішення Тернопільського облвиконкому від 25.01.1989 №15, охоронний №467) потрапила в приватні руки? Свого часу в ОДА мене запевнили, що будь-які дії з пам’яткою могли вчинятись лише за їх відома. Інакше відчуження не є законним. Начальник відділу охорони культурної спадщини департаменту культури ТОДА шанований мною фахівець Ярослав Пелехатий офіційно заявив (цитую): «Церква не зверталась до ОДА, перед тим як відчужити майно. Ми зараз з’ясовуємо усі обставини. Якщо відбувся процес відчуження майна, це мало відбутись з нашого відома і за нашої згоди. Будь-які кроки з цим майном мали бути погоджені з нами. Ми чекаємо відповіді від єпархії з роз’ясненням щодо реставрації руїн палацу, про яку не раз говорили, та інформації про відчуження майна». 

Дивиною для мене став і коментар голови Заліщицької райдержадміністрації Бориса Шипітка про те, що РДА має підготувати історичну довідку про пам’ятку і згодом її передадуть польській юридичній компанії, яка на міжнародному рівні шукатиме спадкоємців замка і костелу. Якщо законних власників встановити упродовж трьох місяців не вдасться, поляки мають намір інвестувати кошти у відновлення костелу та замка, а також в альтернативні джерела електроенергії. З його заяви: «Попередньо на відновлення замка і костелу потрібно близько $10 млн. У цю суму входитиме ремонт майже 100 м дороги навколо пам’яток і вкладання бруківки перед замком і костелом. Поляки мають намір інвестувати у Заліщицькому районі, оскільки їх зацікавило спорудження вітрових електростанцій на схилах Касперівців, Синькова та теплової електростанції з використанням сонячної енергії поблизу Ниркова. Після відмови кременчуцьким інвесторам у спорудженні гідроелектростанції на Джуринському водоспаді про ГЕС більше мова не йде і з іншими інвесторами». У мене просте запитання до Шипітки з Безушком, голови Нирківської сільради: вам, хлопці, подарувати Кримінальний кодекс чи самі схаменетесь? Дарма, що Червоногородський замок — приватна власність Церкви за законом України? Чи для вас закон не писаний? Буде вам і мільйони доларів від поляків, і земля з альтернативними джерелами електроенергії. Одні вже дотанцювались, ще й ви дограєтесь, слуги народні!

Вам відомо, хто придбав монастир?

— Так. Юридичними власниками є Кузан Ольга Миколаївна та Вівчар Роман Володимирович. Але ж ми з вами розуміємо, що це фейкові фігуранти, так би мовити, цапи-відбувайли для кримінальних проваджень. Жоден з цих «керівників» не мали і не мають коштів для реалізації такого масштабного злочинного проекту. За цими людьми стоять реальні власники, які, користуючись своїм впливом і зв’язками, всіляко намагаються вирівняти ситуацію на свою користь.

Хочу наголосити: мене не хвилюють ті, хто придбав, фінансував, реалізовував злочинну схему, мене надзвичайно роздратували ті, хто продав церковне. Саме з метою покарання канонічних злочинців і повернення Церкві втраченого я наполегливо працюватиму. Майно Церкви буде повернуто у повному складі й у скорому часі, не сумнівайтесь!

Прізвище Бедриківський вам про щось говорить?

— Звичайно. Так само, як і прізвище Барна. Володимир Володимирович, генерал-полковник міліції, якщо не помиляюсь, був першим заступником генпрокурора Луценка. Я розумію, до чого ви ведете, мені відомо, що Володимир Володимирович є уродженцем Заліщиків і прямим родичем чоловіка Кузан Ольги Миколаївни. Чи має він відношення до церковного скандалу, мені невідомо, такі речі повинні встановлювати відповідні органи, на яких покладено обов’язки державою.

Ви згадали прізвище Барна, маєте на увазі братів Степана Барна, губернатора Тернопільщини, та Олега Барна, народного депутата ВР? А вони тут до чого?

— До часу я не можу розголошувати інформацію, яка перевіряється правоохоронними органами, пізніше ми повернемось до цієї розмови. Обіцяю надати вашому телеканалу ексклюзивні матеріали.

До речі, щодо органів: як просувається слідство?

— Як мокре горить (посміхається). Про це краще запитайте у представників прес-служби Національної поліції та прокуратури в Тернопільській області. Щось роблять люди, працюють вже третій рік!

Прес-служба Фонду пам’яті Блаженнішого Митрополита Мефодія

Книга Блаженнішого Митрополита Мефодія "Один народ, одна мова, одна церква"

Translate »