Кожну останню суботу листопада українці молитвою згадують усіх тих, хто загинув внаслідок «посту від диявола» — саме так названо злочин, що увійшов в нашу історію, як Голодомор. 26 листопада — особливий День молитовного поминання усіх його невинно знищених жертв.

22 місяці голоду – штучного, рукотворного. Він став глобальною катастрофою 20 сторіччя. З тих далеких 30-х років промовляє до нас правда народу, розіпнута на хрестах його доля, через свідчення очевидців, зі сторінок художніх творів. Весь літературний доробок, що торкається цієї правди, створений письменниками і поетами діаспори, бо в Україні радянські митці були заковані у кайдани жорстокої цензури.

Запалена поминальна свіча горить по тих 9 мільйонах, а може, десяти, хіба ж зараз можна порахувати їхні замучені душі, і не дає нам забути минулого. Нехай кожен з нас торкнеться пам’яттю цього священного вогню – частинки вічного. А світло цих свічок хай буде даниною тим, хто навічно пішов від нас. Вони повинні жити в нашій пам’яті.

Відчинімо наші душі і серця для пам’яті про ті страшні роки. Зробімо все для того, щоб ніколи, за жодних обставин, подібна трагедія більше не спіткала Україну.

Книга Блаженнішого Митрополита Мефодія "Один народ, одна мова, одна церква"