Можливість зустрічі між Митрополитом Макарієм та єпископами Іларіоном та Даниїлом коментує Наталія Шевчук

Наразі невідомо, чи планують зустрічатися з Предстоятелем УАПЦ Митрополитом Макарієм члени постійної Конференції українських православних єпископів поза межами України (Константинопольський Патріархат) єпископи Іларіон (Рудник) та Даниїл (Зелінський). 

Як вважається в експертних колах, візит згаданих ієрархів, які прибувають до України цими днями, може бути пов’язаний з нещодавніми подіями в українському церковному житті. А саме із зверненням Святішого Патріарха Філарета до Предстоятеля та Архієрейського Собору Російської Православної Церкви від 16 листопада 2017 р., де містився заклик до відновлення євхаристичного і молитовного спілкування та скасування «всіх рішень, зокрема про погрози і відлучення … заради досягнення Богом заповіданого миру між єдиновірними православними християнами та примирення між народами». Як відомо, реагуючи на це звернення, Архієрейський Собор РПЦ заявив про появу можливості «стати на шлях відновлення єдності» та заснував комісію для ведення подальших переговорів з УПЦ КП на чолі з митрополитом Волоколамським Іларіоном. 

«Зазвичай єпископи Константинопольського Патріархату українського походження знаходять час для коротких зустрічей з представниками УАПЦ. Можливо, так станеться і цього разу» — коментує голова Фонду пам’яті Митрополита Мефодія Наталія Шевчук. Але суть не в тому, чи матиме місце зустріч і світлина на пам’ять, а в об’єктивному становищі УАПЦ. Ми бачимо, що Патріарх Філарет здатний на рішучі кроки. Погоджуємося ми з ними чи ні — інша справа. Але Філарет здатний формувати порядок денний. Він запропонував Москві надати автокефалію УПЦ на основі прохання Собору УПЦ 1991 р. І сьогодні цей поворот «автокефального» сюжету обмірковують не лише в Москві, а й у Константинополі, де розуміють, що такий сюжет міг би суттєво ослабити вплив Вселенського Патріархату. 

Філарет — гравець, причому гравець глобального масштабу. Москва вважає, що він перебуває під анафемою. Але, що цікаво, саме цей нібито підданий анафемі Філарет задав повістку дня Архієрейського Собору РПЦ. Ще буквально вчора представники РПЦ називали Патріарха Філарета «господин Денисенко». А сьогодні? Зверніть увагу: найвищі функціонери Московської патріархії тепер вживають новий вираз, який нібито ігнорує анафему «колишній Митрополит Київський і всієї України». 

А УАПЦ? Я не ідеалізую УАПЦ 2000–2015 рр. Але незаперечним фактом є те, що після смерті блаженної пам’яті Митрополита Мефодія УАПЦ втратила свою суб’єктність і будь-який вплив на суспільство… Зачинені двері Собору Андрія Первозванного — ось головний символ діяльності Митрополита Макарія. Зрозуміло, що галичанинові, тим паче уродженцю Турківщини, об’єктивно нелегко нести архіпастирське служіння в столиці України. Але ж Митрополит Макарій примудрився зруйнувати майже все, що успадкував від Митрополита Мефодія. Ми були церковним тілом, структурою. А перетворилися на колективного лінивця — ссавця, який спить 15 годин на добу та майже весь час проводить, висячи на гілці дерева спиною вниз. 

Коли Митрополит Макарій погодився обійняти посаду Предстоятеля, він, напевно, прагнув зробити для Церкви щось добре і таким чином увійти в історію. Але «зробити щось добре» — це не програма… Ще ніколи УАПЦ не очолював ієрарх з таким низьким рівнем освіти та культури. Християнство із самого початку було релігією міст. Однак подивіться на нашу Церкву, подивіться на те, як виглядають священики, на промови наших ієрархів… Це навіть не «Українська Аграрна Православна Церква», як свого часу неблагочестиво кепкували з абревіатури нашої Церкви в мережі Facebook. Ми перетворилися на церковний аналог «бомж-паті», на структуру, куди звідусіль стікається квазіцерковний непотріб.

Прес-служба Фонду пам`яті Блаженнішого Митрополита Мефодія

Книга Блаженнішого Митрополита Мефодія "Один народ, одна мова, одна церква"