«Увесь наш люд охрещений, але ми так і не маємо вчителя.

Не розуміємо ні грецької мови, ні латини (…)

Зовсім не знаємося на літерах; тож пришліть нам когось,

хто оповістив би слова зі Святого Письма та розтлумачив їх».

(Ростислав, князь Моравії, 862 рік н. е.).

Щорічно, 24 травня,  християни вшановую рівноапостольних Кирила та Мефодія, вчителів слов’янських. Імена Святих рівноапостольних Кирила та Мефодія відомі кожному, хто цікавився розвитком слов’янських мов. Їх насичене подіями життя залишило яскравий слід в історії просвітництва і проповідництва християнства.

Рідні брати Кирило і Мефодій народилися в місті Солуні (сучасні Салоніки, Греція) у родині знатного вельможі у першій третині IX сторіччя. З дитинства велике значення надавалося їхній освіті. Так Мефодій, отримавши домашнє виховання, вступив до військової служби за прикладом свого батька. Завдяки своїм талантам і здібностям він дослужився до звання стратега. Протягом 10 років Мефодій був архонтом однієї з провінцій Македонії, заселеної слов’янами. Згодом, віддалившись від мирських справ, він став ігуменом монастиря Поліхрон.

Кирило (в миру Костянтин) навчався при константинопольському дворі разом з юним імператором Михайлом III. Під керівництвом знаменитого Фотія він освоював словесні науки, логіку, філософію та математику. Кирило добре володів багатьма мовами: слов’янською, грецькою, арабською, латиною та івритом. Вступивши в духовне звання він став патріаршим бібліотекарем в соборі Святої Софії, викладав філософію у столичному університеті. Через деякий час Кирило приєднався до свого брата Мефодія у монастирі. Саме там, за деякими даними, і була створена слов’янська абетка.

МОЛИТВА ДО СВЯТИХ РІВНОАПОСТОЛЬНИХ КИРИЛА І МЕФОДІЯ, НАСТАВНИКІВ СЛОВ’ЯНСЬКИХ

О прославлені мови слов’янської наставники і просвітителі, святі рівноапостольні Кириле і Мефодію!

До вас, як діти до отця, світлом науки вашої освячені і писемністю вашою навчені віри Христової, сьогодні щиро і з любов’ю приходимо до вас і від серця молимося. Якщо завітів ваших, як діти нерозумні, не виконуємо і про догоду Богу, як ви вчили, не думаємо, і від одностайності та любові, що ви всім слов’янам як братам по вірі і плоті, добре заповіли, відпадемо, тоді, як колись у давнину , за життя вашого, невдячних і недостойних не відкинули, сьогодні молитвами грішних і недостойних дітей ваших не погребуйте, але, як маючи велику любов Господа моліть Його, нехай навчить і направить нас на шлях спасіння. Війни і сварки, серед єдиновірними братів припиніть, а тих що відділилися, у однодумність поверніть і всіх нас єдністю духу і любов’ю у Святій, Соборній і Апостольській Церкві з’єднайте.

Віримо ми, віримо правдиво, на що здатна молитва преподобного до милосердя Владики, коли і про грішних людей принесена буває. Не покиньте нас, винних і негідних дітей ваших, бо гріх зараз перемагає паству вашу, вами зібрану, бо вона ворожістю розділена і спокусами інославних ваблена, зменшилася, а вівці її розкидані, від вовків біду терплять. Тому надайте нам молитвами вашими про православ’я ревнощі, щоб ним запалені, отців заповіти добре зберігали, статути і звичаї церковні строго виконували, всякі неправдиві вчення відкинули і так, у житті боголюбиво на землі перебуваючи, життя райського на небесах гідними були, і там, разом з вами, Владику всіх, у Трійці Єдиного Бога прославимо на віки віків.

АМІНЬ

Книга Блаженнішого Митрополита Мефодія "Один народ, одна мова, одна церква"