Святий мученик Орест жив в кінці третього століття в місті Тіан в Каппадокії за часів імператора Діоклетіана і був відомим лікарем.

За наказом імператора, в Тіан для боротьби з християнством був направлений воєначальник Максимин. У числі перших на суд до Максимина був приведений Орест. Він відкрито визнав свою віру в Ісуса Христа. Гонитель пропонував святому багатства, почесті, славу замість відмови від Єдиного Істинного Бога, але святий Орест був непохитний.

За наказом Максимина, Ореста привели в багатий язичницький храм і знову запропонували поклонитися ідолам. Коли він відмовився, сорок воїнів били святого мученика батогами, палицями, воловими жилами, а потім катували вогнем. Почався землетрус, ідоли попадали і розбилися. Всі бігли з храму, а коли звідти вийшов святий Орест – храм впав.

Розсерджений Максимин наказав посадити святого мученика на сім днів в темницю і не давати йому їжі, а на восьмий день продовжити муки. Святому вбили цвяхи в п’яти, потім прив’язали до дикого коня. Мученик загинув в 304 році. Мощі його були кинуті в море.

Книга Блаженнішого Митрополита Мефодія "Один народ, одна мова, одна церква"