Про сподівання і застороги в очікуванні Помісної Православної Церкви в Україні — програма «СВІТЛО» 22 травня о 17:00, учасниками якої від Української Автокефальної Православної Церкви стали : Єпископ Вишгородський і Подільський, вікарій Київської  Єпархії Володимир (Черпак) та Голова Фонду пам’яті Блаженнішого Митрополита Мефодія — Наталія Шевчук.
Володимир( Черпак), єпископ Вишгородський і Подільський :

«Порошенко  — це перший президент, який звернув увагу на проблеми української автокефальної православної церкви. Віктор Ющенко звертав, але такого не було. Це перший президент, який як віруючий, як мирянин, це не втручання ні в якому разі у церковні справи, він заявляє, що він віруючий православний, він мирянин, і, звичайно, він підтримав прагнення мільйонів віруючих, які хочуть єдиної Помісної Автокефальної Православної Церкви. За це йому подяка і та тріскотня, яку ми тільки що бачили  — засідання верховної ради  — депутати, вони ж покликані прагнення народу виконувати, а вони що виконують? Вони виконують замовлення іноземної держави, ворожої держави, з якою ми знаходимось у війні. У звичайній війні, ніяка не гібридна війна, бо я часто буваю на фронті, там спілкуюсь і з воїнами, і з командирами, і це звичайна війна. Через те ворожий центр церкви Російської Православної( як вона називається Українська Православна Церква у єдності з московським патріархатом ) він недоречний, недоречний чому? Тому що, по-перше, священники зберігають зброю в храмах, по-друге, беруть священники зброю в руки, по-третє, священники на окупованій території відмовляються відспівувати українських воїнів, і з цього боку, де ми контролюємо територію, також це спостерігається. Отже, нелогічно, що центр духовний був у ворожій державі. Це означає, що ця церква неприязна для української держави. Я вам скажу, раз ви надали мені слово, що ніяких проблем з цього приводу не буде, якщо вселенське православ’я надасть томос Українській православній церкві, що вона є незалежною, і що вона входить в євхаристійне спілкування із вселенським православ’ям, нічого тут не буде, отої тріскотні не треба».

 

«Буде мир, євхаристійне єднання, будуть служити разом службу, будуть просити Господа про мир на нашій землі, і я думаю, що все буде благополучно, і всі ці, як ви казали, дзиґи, не буде ніякої дзиґи і не буде ніякої… якщо не буде втручатися московський патріархат. А так ми знайдемо у собі сили примиритись і помирити заради єдності церкви, і думаю, що кожен церковно служитель на це згоден. Я і  маю на увазі також ці листи, які розповсюджуються як чернетка, яку можна заповнити, внести свої дані і відправити в Константинополь, і те, що листівка розповсюджується на фронті, нам навіюють те, що у нас йде громадянська,  братовбивча війна, а не агресія Росії, і це мав на увазі. І також, наголошую, коли Путін об’єднував РПЦ і Російську Православну Церкву за кордоном, ніхто не казав, що це втручання у церковні справи. Тут президент робить крок назустріч віруючим, і як віруючий підтримує наші багатостолітні прагнення до автокефалії».

Наталя Шевчук, керівник Фонду пам’яті Блаженнішого Митрополита Мефодія:

«Українська православна церква Московського патріархату в будь-якому випадку не може бути переслідувана на території України. Україна є демократичною державою, і власне, ми українці, прагнемо і маємо надзвичайно велике бажання молитися в українській церкві. В Україні є і була російська національна меншина, яка теж має право молитися в своїй церкві, тільки уже в російській. Відповідно, ми повинні забезпечити їм таку можливість. У нас є свобода віросповідання, наша держава шанує права людини, і це дуже важливий момент щодо майбутнього перебування УПЦ МП на території України, незважаючи на те, що з ними залишиться численна кількість храмів і громад. Друге питання, щодо патріарха Філарета, ми повинні розуміти, що суть питання полягає в тому, що канонічну українську автокефальну церкву може очолити тільки канонічний український ієрарх. Тому, якщо особисту справу Святійшого Патріарха Філарета перегляне світове православ’я, в першу чергу Вселенський патріархат, то ніщо не завадить йому очолити вже канонічний Київський патріархат. Справа не в особі, справа в принципі: Москва досить гучно нагадує про те, що Патріарх Філарет є єпископом, що він не є навіть членом церкви, що він позбавлений церковного сану, і мало того, треба пам’ятати, що на нього накладена анафема. Але для нас зараз не важливо, власне, що говорить Москва, останнім словом буде слово Вселенського Патріарха Варфомолія».

 

«Я вважаю, що президент Петро Порошенко зараз поставив все на політичну карту, він ризикує дуже важливими для нього речами. Ми говоримо про пафосність, про вибори, а я думаю, що він сравді хоче зробити дуже важливу і історичну річ для України і для всього українського народу.Ви знаєте, нехай це залишиться на совісті Петра Олексійовича  — що саме його сподвигнуло зробити таку заяву. Але те, наскільки рішуче, послідовно і титанічно проводиться робота в цьому напрямку  —  він викликає тільки повагу і вдяку, навіть, ми не можемо припустити,  що Російська Федерація так просто проковтне отримання Україною Томосу від Константинополя. Тому може трапитися будь-яка неперадбачувана річ, яка не врахована адміністрацією президента України. Ми розуміємо, з яким потужним ворогом ми маємо справу, там теж працюють розумні люди, стратеги, які дуже швидко реагують. І реагують вони чітко, досягнувши цілі як правило. Тому ця ситуація з визнанням Української православної церкви — вона зараз є дуже непередбачуваною, нам потрібною, але смертельно небезпечною для РФ». 

Книга Блаженнішого Митрополита Мефодія "Один народ, одна мова, одна церква"