21 листопада православна церква вшановує свято Собор Архистратига Михаїла та всіх безтілесних сил.

Величаємо тебе, Архистратиже Михаїле,

і всіх вас, ангельські небесні сили,

що повсякчас прославляєте Господа.

У Символі Віри ми промовляємо такі слова: «Вірую в єдиного Бога Отця, вседержителя, творця неба і землі, всього видимого і невидимого»… Так ми визнаємо існування «невидимого світу», представниками якого є ангели.

Святі Ангели живуть у світі невидимому, духовному. Там вічний Престол Всевишнього, який оточують всі Сили Небесні, які опромінюються від Нього світлом невечірнім.

Святкування Собору Архистратига Божого Михайла й інших Небесних Сил безплотних установлено на початку IV століття на Помісному Лаодикійськом Соборі, що був за кілька років до I-го Вселенського Собору.

Уперше про чини Ангельські повідав апостол Павло своєму учневі, якого він з язичників навернув до Христа, коли був в Афінах. Ім’я цього учня – Дионисій Ареопагит (він був членом Ареопагу, верховного суду Афін). Дионисій все чуте ним від Апостола Павла записав і склав книгу “Про Небесну ієрархію”. Хоч число Ангелів безмірне, але Архангелів тільки сім. Подібно семи світильникам перед престолом Всевишнього, сім Архангелів: Михаїл, Гавриїл, Рафаїл, Уриїл, Салафиїл, Ієгудиїл, Варахиїл.

З святого передання нам відомо,  що колись сатана був найяснішим із небесних духів, за що він і був названий Люцифером. Але з часом у нього з’явились самолюбство, гордовитість і злоба,  захотівши бути як Бог, і він спокусив цим багатьох інших духів. Архангел Михаїл зібрав військо благочестивих ангелів і виступив на війну проти сатани та його ангелів. Підступний сатана не втримався і був скинутий разом зі своїм військом з неба. А Архангел Михаїл з тих пір не перестає і далі боротись за славу Творця, за справу порятунку роду людського…

Читати далі…