Критикувати Владику МММ— справа невдячна. По-перше, Владика МММ неправильно реагує на критику. Він емоційно фонтанує, вживає ліки і спеціальну лексику, але не робить висновків. По-друге, критикувати Владику МММ безперспективно, бо він «такий як усі», ну хіба що не вміє висловлювати свої думки літературною українською мовою. Він «типовий свинопас» (як називав цей психо-культурний тип Дмитро Донцов). Щирий. Патріотичний. Провінційний. Кумедний. Продовжувати?.. Хіба можна критикувати одного, коли такі, здавалося б, скрізь? Хіба один МММ в Україні не читає книжок? Хіба один МММ не знайомий із законами логіки і не вміє висловлювати своїх думок? Хіба один Владика МММ серед українського духовенства (включно з вищим) верзе в інтерв’ю дурниці?..

«В Хмельницькій єпархії протік дах… ніхто не хоче трудитися… тому призначимо гультяя-єпископа у Хмельницький…». Найкумеднішим у цій ситуації є те, що Владика МММ каже абсолютну правду. Дійсно, у будиночку УАПЦ в Хмельницьку «потік дах». Дійсно, попи не люблять «трудитися». Дійсно далі будиночку з дірявим дахом МГ не заслати… Хоча?.. У інтерв’ю телеканалу «1+1» Владика МММ уникав казати про те, що архієрейський собор призначив МГ вікарієм на Тернопільську кафедру. Воно і зрозуміло. Адже, тоді б прийшлося казати і про те, що цей самий Високодостойний Собор (під керівництвом Владики МММ-предстоятеля) призначив Владику МММ – керуючим Тернопільською кафедрою. Журналісти — народ не надто богобоязкий. «А що хіба крім вас в УАПЦ немає інших кандидатів на Тернопіль?» — міг спитати владику МММ журналіст Сергій Гальченко. І що відповісти на таке питання? Владика МАА самоусунувся від усіх і усього. Серед молодих владик зріє «мовчазна змова», бо вони небезпідставно вважають себе розумнішими та ефективнішими, ніж їх предстоятель.

Більшість кандидатів на єпископство в УАПЦ – це або малоосвічені клірики або непрогнозовані «перебіжчики» з Київського патріархату, звідки їх вигнали за махінації або авантюри. І головне — нещодавно дзвонили з Лаври і неофіційно попросили «запхати» кудись (бажано туди, де сам Макарій не конюхував) цього «вискочку-ВБ», який щодня, принагідно і без нагоди, критикує «руській мір», Путіна і Московський патріархат. Лавра — це нібито МММ і не «начальство». Але, коли «старший» конфесійний «брат» про щось просить, зовсім ігнорувати його прохання не можна. А про ВБ просили вже не раз. Більш того, тут не просто «просили», а, так би мовити, «відкрили очі». Мовляв, «цей ВБ» тільки про те і думає, владика МММ, як «посісти ваше святе місце». Мовляв, коли ви його зараз не зупините, то потім «буде запізно». Мовляв, воно і нам не треба і вам не гоже! А тут несподівано «проштрафився» і сам ВБ. Написав якесь там звернення до глави держави. З яким владика МММ — не судіть наївних серцем людей — уже «домовився про усе»… Та й взагалі — віддавати кафедри треба або собі або друзям. Або принаймні за гроші (якщо вже сам маєш у титулі з десяток єпархій, а друзі або померли або виявилися «зрадниками»). Церковне середовище — найбалакучіше в світі. І в цьому середовищі подейкують, що група тернопільських попів, які проводять вільний від богослужінь час у барі «Сіті», нібито прийшла до Владики МММ з щедрими зеленими дарами. Мовляв, домовленість була така: Владиці МММ щедрі зелені дари, а попам-гультяям — повернення до служіння у кафедральному соборі Різдва Христового.

Владика МММ в жодному смислі не симоніст. Іншими словами, гроші за посади не бере. Але ж, коли люди так чемно просять, то нібито і відмовляти не гоже. Тим паче, що дах, як відомо, тече в УАПЦ не лише у Хмельницьку, Києві, але і в Тернополі… Дах тече. Кошти завше і конче потрібні. А тут ще й «цей ВБ», який не хоче поновлювати попів-гультяїв на їх попередніх до-скандальних посадах. Словом, тут вже усі зірки на небі Владики МММ зійшлися й почали одностайно волати з небес: «звільни цього ВБ!». Ну, а якщо саме зоряне небо віддає такі мудрі накази, то хіба Владика МММ проти? Владика МММ — людина смиренна. Він — людина проста, щира. Що йому нічні зірки уві сні нашепчуть — те він наступного дня і робить.  

 

Голова Фонду пам’яті

Блаженнішого Митрополита Мефодія

Вірна УАПЦ

Наталія Шевчук

Книга Блаженнішого Митрополита Мефодія "Один народ, одна мова, одна церква"