Кожну останню суботу листопада українці молитвою згадують усіх тих, хто загинув внаслідок «посту від диявола» — саме так названо злочин, що увійшов в нашу історію, як Голодомор. 26 листопада — особливий День молитовного поминання усіх його невинно знищених жертв.

22 місяці голоду – штучного, рукотворного. Він став глобальною катастрофою 20 сторіччя. З тих далеких 30-х років промовляє до нас правда народу, розіпнута на хрестах його доля, через свідчення очевидців, зі сторінок художніх творів. Весь літературний доробок, що торкається цієї правди, створений письменниками і поетами діаспори, бо в Україні радянські митці були заковані у кайдани жорстокої цензури.

Запалена поминальна свіча горить по тих 9 мільйонах, а може, десяти, хіба ж зараз можна порахувати їхні замучені душі, і не дає нам забути минулого. Нехай кожен з нас торкнеться пам’яттю цього священного вогню – частинки вічного. А світло цих свічок хай буде даниною тим, хто навічно пішов від нас. Вони повинні жити в нашій пам’яті.

Відчинімо наші душі і серця для пам’яті про ті страшні роки. Зробімо все для того, щоб ніколи, за жодних обставин, подібна трагедія більше не спіткала Україну.