12 жовтня – день пам’яті святого Киріака, відлюдника Палестинського. Святий походив з Карфагену, народився в сім’ї священника. Киріак ще з раннього дитинства  почав читати Священне Писання та з ранку до вечора сидів за книгами, з яких дізнавався про справи Божі, направлені на спасіння людей. І у вісімнадцять років Киріак залишив назавжди свій дім і таємно вирушив до Єрусалиму.

Відвідавши в Єрусалимі святі місця, він декілька місяців перебував у розташованому поблизу Снопа монастирі, старанно несучи свій послух. У 37-річному віці Киріак був висвячений у сан диякона і віддалявся в Сукійський монастир преподобного Харитона. Через три роки він був призначений канонархом; у цьому званні він трудився вісімнадцять років; всього ж він пробув в обителі святого Харитона більше тридцяти років. Преподобний Киріак відрізнявся надзвичайною стриманістю і лагідністю. Кожен вечір у келії він читав Псалтир до того часу, як лунав благовіст до північного співу.

Досягнувши 70 років, преподобний вирішив вести життя ще суворіше і віддалився в пустелю Натуфа, узявши з собою свого учня Іоанна. У пустелі відлюдники харчувалися гірким зіллям, яке по молитві святого Киріака ставало солодким та придатним для їжі. Після п’яти років самітності про пустинників дізнався один селянин. Він привів до преподобного свого хворого сина і святий зцілив його. З тих пір багато людей почало приходити до преподобного Киріака зі своїми потребами. Він же шукав усе більшого усамітнення і віддалився в пустелю Рува, де пробув ще п’ять років. Потім сім років він прожив в далекій пустелі за сотню верст від Сукійського монастиря.

Одного разу до преподобного прийшли братія з Сукійського монастиря, просячи його духовній допомоги в годину голоду і згубних хвороб, і благали святого Киріака повернутися в обитель. Преподобний повернувся та через деякий час він знову віддалився в Сусакам.

За два роки до своєї смерті преподобний Киріак повернувся в монастир і поселився в печері святого Харитона. Коли наступив час його смерті, святий Киріак призвав братію, всіх благословив, зі всіма попрощався, а потім поглянув на небо, простягнув руки, звершив молитву і відійшов до Господа у віці 109 років.