Превелебні отці!

ХХ століття було найтрагічнішою добою для Української Церкви. Спираючись на російську месіанську ідею, безбожний більшовицький режим намагався фізично винищити як церковниий рух за незалежність, так і самі церковні структури в Україні. Було знищено мільйони вірних, тисячі єпископів та пресвітерів.

Сучасна Українська Автокефальна Православна Церква — наступниця давньої Київської Митрополії та мільйонів українських страдників, що полягли за віру Христову в ХХ столітті. Будьмо ж гідні свого покликання та нашої величної історії. Будьмо вдячні Господеві, Який обдарував нас унікальною можливістю належати до Його істинної Церкви, усвідомимо всю відповідальність, яку на нас покладено, і не втрачатимемо благодаті Божої через нашу байдужість або відсутність завзяття й запалу. Залишімо суперечку та критику інших та звернімося до джерел православ’я: досвіду святих, догматичного та канонічного передання Церкви, її традиції аскези та молитви, церковного досвіду новомучеників та сповідників віри ХХ століття. Зробімо все, що від нас залежить, аби вийти з канонічної ізоляції та увійти до співпричастя зі вселенським православ’ям.

Нехайваша жертовна праця наблизить вас до Христа Спасителя та мільйонів святих і мучеників нашої Церкви. Пам’ятаймо, що ми йдемо шляхом, який заповідали нам засновники, святі та очільники Української Церкви — святий апостол Андрій Первозванний, святителі Іларіон Київський, Петро Могила та вікопомні київські патріархи Слуги Божі Мстислав, Димитрій та Володимир.

Благословення Господнє на вас, Його благодаттю, щедротами та чоловіколюбством завжди нині і повсякчас і на віки вічні. Амінь.

+ МЕФОДІЙ,

Предстоятель Української Автокефальноі Православної Церкви

Київ, серпень 2009 р. Б.