26 квітня 1986 року відбулась аварія на Чорнобильській АЕС. Ця страшна подія, яку згодом назвали трагедією ХХ століття, стала найбільшою техногенною катастрофою. Тоді, під час вибуху на четвертому енергоблоці ЧАЕС, стався великий викид радіоактивних речовин в навколишнє середовище.

Страшна звістка про катастрофу в Чорнобилі — невеличкому українському місті, розташованому поблизу злиття сивого Дніпра й тихоплинної Прип’яті, облетіла всю планету. Оспіваний мирний атом, здавалося б, приручений і покірний, вийшов з-під влади людини, вивергаючи на земну поверхню вогненне нутро, розхукуючи навсибіч незриму отруту радіації.

Аварія і зараз впливає на життя мільйонів людей. Її масштаби могли б бути незрівнянно більшими, якби не мужність і самопожертва сотень тисяч учасників ліквідації наслідків аварії. Ризикуючи своїм життям та здоров’ям, вони виконали свій обов’язок і захистили людство від згубного впливу і подальшого розповсюдження радіації.

Проходять роки після аварії на ЧАЕС. А біль не вщухає, тривога не покидає людей. Ще довго ми будемо відчувати на собі наслідки трагедії, ще довго чутимемо її дзвони. Вони лунатимуть за тими, кого вже немає, кого не стане завтра, хто заплатив за чиюсь помилку своїм здоров’ям, життям.

Закликаємо усіх до гідного шанування подвигу ліквідаторів-чорнобильців, до співстраждання з тими, хто нині в терпінні, хворобі чи нужді, до допомоги їм ділами милосердя та любові! Молимося за душі померлих та за здоров’я живих, просимо у Бога милосердя! Нехай ніколи в майбутньому світ не спіткає «другий Чорнобиль»!

Книга Блаженнішого Митрополита Мефодія "Один народ, одна мова, одна церква"