липківський

Цього дня, 21 жовтня 1921 року протоієрей Василь (Липківський)  був обраний Митрополитом Київським і всієї України, главою Української Автокефальної Православної Церкви.

Митрополит Василій Липківський — одна з центральних постатей церковної історії України ХХ століття, з іменем якої пов”язана початок інституційної боротьби за автокефалію (канонічну незалежність) Православної Церкви в Україні від Московського Патріархату.

Митрополит Василій Липківський — писав Блаженніший Митрополит Мефодій — постать, масштаб та значення якої для історії Української Церкви досі належним чином не усвідомлені. /…/ В українському православному богослов’ї сьогодні постать та спадщина Митрополита Василія, на жаль, розглядаються у суто ідеологічному аспекті. Для противників автокефалії постать Митрополита Василія є, насамперед, доказом того, що рух за помісний статус Української Церкви має начебто виразний «протестантський» («пресвітеріанський») характер. Що ж до прихильників помісності і, зокрема, богословів Київського Патріархату, то для них Василій Липківський — це символ, тобто постать, яку можна ефективно використовувати у конфесійному протистоянні, але не варто систематично вивчати.

 Таким чином, Митрополит Василь Липківський, його релігійна харизма та візія майбутнього Української Церкви стають заручниками сучасних ідеологічних та канонічних суперечок. Історична роль особи затуляє в ній особистість із її унікальним релігійним даром. Життя схематизується, підганяється під те чи інше ідеологічне лекало, а численна та різноманітна богословська спадщина зводиться до так званих «київських канонів» 1921 p., довкола яких уже протягом десятиліття панують дискусії. /…/

Страдницька смерть Митрополита Василія — Божий знак, що свідчить про те, що Господь не судить Своїх рабів за формальними критеріями «канонічності» та «православності» (що тлумачаться як зовнішнє слідування літері «християнського закону»). Звісно, той факт, що автокефальний рух в Україні (та його більшість в еміграції) відмовився від «київських канонів», свідчить про те, що останні мали ситуативний характер, а, можливо, і дійсно порушили в Церкві дорогоцінну рівновагу між вірністю традиції та пророчим духом оновлення. Однак страдницька смерть — той факт, що Господь благословив Митрополиту Василію пролити свою кров за вірність Церкві та Україні — засвідчує, що і його самого, і створену за його участю УАПЦ не можна штучно вписати в розроблену російськими пропагандистами парадигму «українського варіанту обновленства».

Детальніше про постать Митрополита Василя Липківського та його роль в історії церковного руху за автокефалію Української Православної Церкви читайте у статті Блаженнішого Митрополита Мефодія “Митрополит Василій Липківський та його послання сучасному українству” в книзі (Мефодій (Кудряков) Митрополит Київський і всієї України, Предстоятель Української Автокефальної Православної Церкви. Один народ, одна мова, одна Церква. Вибрані праці до 15-річчя Предстоятельства (2000–2015). Київ, Фонд пам’яті Блаженнішого Митрополита Мефодія, 2015. С. 121 – 133.

Книга Блаженнішого Митрополита Мефодія "Один народ, одна мова, одна церква"