5–7 травня в Одесі побував Предстоятель Української Автокефальної Православної Церкви, митрополит Київський і всієї України Мефодій (Кудряков). Він, серед іншого, мав зустрічі у Одеській міській раді, ознайомився з діяльністю екуменічної „Місії мореплавцям”, очолив Архиєрейську Службу Божу у храмі Юрія Переможця в Одесі та храмі Воскресіння Христового у с. Жовтень, Біляївського району, Одеської області. Предстоятель УАПЦ прокоментував ряд актуальних питань міжправославних і церковно-державних відносин в Україні в інтерв’ю кореспонденту РІСУ в Одесі Ігорю Столярову.

— Ігор Столяров: Відновлено робота переговорної комісії між УАПЦ та УПЦ Московського Патріархату. Наскільки ці переговори є перспективними?

— Митрополит Мефодій: Ми сім разів були у Вселенського Патріарха. Було благословення робити все для того щоби поєднати наше розрізане православ’я. І тоді буде благословення на Помісну Українську Церкву.

Вперше ми вели об’єднавчі переговори з Його Святістю Філаретом (УПЦ КП), але, нажаль, все розвалилось, бо з тієї сторони ми не бачили взаємопорозуміння і бажання вести переговори на ґрунті любові. Там було одне бажання – обдурити нас, приєднати і знищити. Вони не боролись за одну Церкву, але боролись на матеріальні скарби – за храми. Внаслідок цього все розвалилося.

Цілий той баласт, який робить все можливе, щоби ця кровоточива рана розколу православ’я далі приносила біду нашому народу – буде зметений Божою рукою. Здорові сили все одно переможуть.

Нині ми відновили переговори з Українською Православною Церквою, яку очолює митрополит Володимир (Сабодан). Ми розуміємо, що без поєднання з УПЦ про Єдину Помісну Православну Церкву не можна говорити. Так сталося, що більшість храмів у їхніх руках. Вона інтелектуально і духовно є найсильнішою, бо має найбільше навчальних закладів, монастирів.

Ми думаємо, що все одно, рано чи пізно, Бог допоможе, бо є бажання бачити в Україні спокій в усіх Церквах.

Ми хочемо, щоби центр Української Православної Помісної Церкви був у золотоверхому Києві. Ми не лише проти того, щоби тут Москва керувала, але ми і проти того щоби грецький Патріарх тут керував.

Якщо єдність православних в Україні стане реальністю – ми будемо найбільшою у світі православною Церквою. Будемо більшими за Московську і Грецьку Церкви. Тому ніхто не бажає ще одного сильного конкурента. І що б там не говорили за наш народ – благочестя у ньому зберігалося більше ніж будь-де на земній кулі. Усі ж черпають з України духовні кадри, але на ноги нам стати ніхто не хоче допомогти.

Більшість нашого священства і народу вже дозріли до об’єднання. Всім надоїли ці скандали. Було б легше і політично.

— Ставлення до церкви після обрання Віктора Ющенка Президентом України – змінилося на краще чи на гірше?

— Ставлення до УАПЦ нині є нейтральним. Віктор Андрійович нас часто збирає. Ми йому про проблеми своїх громад розповідаємо. Він видає накази якнайшвидше розібратися. Але, як ви бачите, щодня щось змінюється. Один чиновник отримує наказ, а через місяць на його місце приходить інша посадова особа. Віктор Ющенко налаштований на те щоби допомогти поєднавчому руху між православними в Україні.

Роз’єднання Церков шкодить. Приміром, Президент захотів поїхати до Єрусалиму за благодатним вогнем і щоби глави Православних Церков поїхали. Митрополит Володимир (Сабодан) коли лише почув, що їде Філарет – відмовився. До УАПЦ ж ще так по доброму ставляться усі. З нами миряться. Але, не хочуть вони з Філаретом мати спільної мови.

— Після зриву переговорного процесу між УАПЦ та УПЦ КП Патріарх Філарет закликав духівництво і вірних УАПЦ переходити до Київського Патріархату. Як вірні УАПЦ і духівництво церкви відреагували на подібні заклики?

— Бумерангом відреагувало. Вийшло так, що сталося все навпаки. Багато священиків і громад УПЦ Київського Патріархату до нас просяться. Приклади маємо в Одесі, Дніпропетровську.

В Одесі до нас звернулися ще сім священиків, які хочуть перейти під лоно Української Автокефальної Православної Церкви перейти. Найближчим часом ми ухвалимо з цього приводу рішення.

— Як ви ставитеся до викладання Христианської етики у освітніх закладах України? Наскільки це нині реально?

— Якщо не запровадимо у школах християнської етики – ви знаєте, що наш народ далі чекає. Слід дати дітям зерно добра, яке рано чи пізно проросте. Головне посіяти.

Тут, знаєте, не треба боятись. Більшість українців є православними і слід викладати ту етику, яку більшість народу сприймає. А ми хочемо перед усіма розкланятися. Для усіх добрим не будеш.

— Яким є стан УАПЦ в українській діяспорі у різних країнах світу?

— Ми, під час останнього візиту до США, приміром, організували громаду у Нью-Йорку, Брукліні, Клівленді. Хочемо нині провести нову реєстрацію Української Автокефальної Православної Церкви у Сполучених Штатах Америки.

З’явилися у нас навіть п’ять приходів у Колумбії.

У Канаді, місті Монреалі, до УАПЦ перейшла величезна громада – більше 300 сімей. 80 відсотків прихожан цієї громади є арабами англомовними, але хочуть у нас бути. Отож, планую у червні цього року відвідати з пастирським візитом і Канаду, зустрітись з ними.

Джерело